Есе№ 1Дрібний шрифт · Частина 1 з 2
На захист виноски
Виноска — це другий голос під першим: письменниця сперечається сама з собою дрібнішим шрифтом. Захист найтихішої частини сторінки.
У виноски погана слава, і здебільшого заслужена. Саме там науковці ховають аргументи, які бояться висловити відкрито, юристи приховують пункт, що матиме значення, а певні романісти вправляються в дотепності коштом читача.11Не називатиму імен. Ви знаєте, про яку книжку йдеться. У приміток є примітки. Коли люди кажуть, що ненавидять виноски, зазвичай вони мають на увазі, що ненавидять, коли їх змушують опускати погляд донизу сторінки й виявляти, що справжня розмова весь цей час точилася саме там.
І все ж я хочу заступитися за виноску, бо вважаю, що її погана слава — наслідок невдалого вжитку, а вдало використана виноска — одна з маленьких читацьких утіх.
Два голоси
Хороша виноска — це другий голос. Основний текст говорить у темпі міркування; примітка стає поруч і каже те, на що в міркуванні немає часу. Джерело. Сумнів. Жарт, який зламав би абзац, якби його розповіли всередині. Читач може прислухатися, а може й ні. У цьому й полягає вся суть: виноска — єдина частина сторінки, яка питає дозволу.
Саме тому власні примітки я розміщую поруч із текстом, а не під ним. На широкому екрані вони стоять на полі сторінки, біля рядка, якого стосуються, тож другий голос чути водночас із першим.22Примітки на полях — давній звичай. Середньовічні переписувачі та їхні читачі заповнювали поля рукописів виправленнями, коментарями й подеколи скаргами на холод. На телефоні, де поля немає, вони знову опиняються в кінці, як примітки у книжці в м’якій обкладинці. У будь-якому разі основний текст не зупиняється, щоб їх дочекатися.
Правило для приміток
Я дотримуюся одного правила, яке порушую лише навмисно: примітка може додати, але не може рятувати. Якщо без виноски речення незрозуміле, то речення невдале, а примітка — це пов’язка. Перевірка проста: прочитати есе без жодної примітки. Якщо воно й далі стоїть на ногах — примітки є дарунком. Якщо ж валиться, то вони були риштуванням, а риштування слід зняти, перш ніж хтось оселиться.
Якщо поглянути на неї так, виноска — це жест довіри. Вона каже читачеві: ось дещо, що здалося мені цікавим, і я вірю, що ти сам вирішиш, чи цікаве воно й тобі.