Кухонний годинник поспішає на чотири хвилини

1Годинник на моїй кухні поспішає на чотири хвилини. Я це знаю, знає це кожен, хто бодай раз гостював у моїй квартирі, та щоранку він робить свою справу: я дивлюся на нього, бачу, що запізнююся, і поспішаю — і приходжу вчасно. Годинник, про який усі знають, що він поспішає, мав би бути нікому не потрібен. А мій — найкорисніша річ у кімнаті.

Брехня, яка працює

2Я розпитала знайомих, і майже в кожного з них є такий годинник. Моя сестра налаштувала годинник у машині на сім хвилин уперед. Колега переводить усі годинники в домі на десять хвилин уперед, окрім того, що в спальні: він показує правильний час, «щоб я могла спати». Пекар на вулиці за ринком уже тридцять років тримає годинник над піччю на три хвилини вперед, хоча не зміг пояснити мені чому.¹1Коли його притиснули до відповіді, він сказав, що хліб не знає, котра година, та й він сам — теж, поки не вип’є кави.

3Мене цікавить, що ця брехня продовжує працювати навіть довго після того, як її викрили. Здавалося б, знаючи, що годинник поспішає на чотири хвилини, я могла б просто відняти їх і не хвилюватися. Але ні. Віднімання потребує зусиль, а в перші хвилини ранку мені й так нема звідки їх узяти. Годинник іде швидше, ніж я рахую, тож перемагає.

Час, із яким можна сперечатися

4Думаю, тут діє іще щось. Годинник, який показує точний час, — це авторитет, якому нічого не заперечиш. А годинник, який трохи поспішає, — це товариш. У нього є характер. Із ним можна сперечатися, бурчати на нього, пробачати йому. Він стає частиною дому — на відміну від часу на телефоні, який точний до секунди й однаковий для всіх.

5Громадські годинники мають показувати точний час, так і повинно бути. Без них поромне сполучення просто не працювало б. Але годинники, які ми тримаємо вдома, можуть бути нашими; а раз вони наші, то й помилятися можуть по-своєму.

6Я думала про те, щоб перевести свій годинник на правильний час. Та вирішила цього не робити. До кінця життя я запізнювалася б на чотири хвилини.

Нотатки

1. Коли його притиснули до відповіді, він сказав, що хліб не знає, котра година, та й він сам — теж, поки не вип’є кави. ↩